Зимова колекція Handred 2026 позначає дуже вчасний і давно потрібний поворот для бренду. Змін тут кілька. Образ став сучаснішим і ближчим до ідей, які зараз панують у моді. Йдеться про крої, пропорції, форми, об’єми, посадку та способи носіння. Усе виглядає ширшим, міцнішим, із варіаціями довжини та нашаруванням шарів. Тут ніколи немає чогось одного — лише або одне, або інше. Усе завжди трохи змішане, але з методом і дисципліною.
Важливим є і те, як зроблений одяг та з яких тканин. Андре Намітала, засновник і креативний директор Handred, певний час був одержимий надтонкими матеріалами, як-от органза та шовк. З такими тканинами складно працювати: вони потребують надзвичайної обережності в обробці, а ще коштують дуже дорого. Дотриматися всіх цих умов не завжди вдавалося, і результат не виправдовував очікувань.




У цій колекції теж є легкі й делікатні речі — зокрема з шовку та газару. Але вони менш претензійні, не займають центрального місця й виконані значно краще. У цьому помітна зміна погляду: менше зосередження на декорі чи залежності від нього і більше уваги до форм та силуетів. Знову ж таки, це цілком відповідає нинішньому моменту в моді.
Перед показом Андре зізнався, що давно не використовував бавовну. Принаймні в більш вишуканій та ексклюзивній лінії, яку він показує на подіумі. І це рішення мало велике значення. Натуральне волокно додає речам більшої близькості та реалістичності, не втрачаючи особливого ефекту.




І є кілька чинників, що підкреслюють цей новий підхід. Перший — поєднання з іншими благородними матеріалами, як-от тафта, шантунг, оксамит і шкіра. Другий — стримана й насичена палітра кольорів. Третій — стилізація, за яку відповідав Антоніо Фраядо. У відео на Instagram-сторінці бренду він розповідає, що його творчий процес не йде за лінійною чи впорядкованою наративною схемою. Він радше «органічний і вісцеральний».
Такий підхід дуже помітний у показі, особливо якщо порівнювати його з попередніми колекціями Handred. Вже давно бренд здавався трохи запиленим, надто прив’язаним до старих естетик і минулих підходів. У формах показів і в асоціаціях із мистецькими рухами відчувалася й певна зарозумілість.
Звісно, на показі цієї першої Rio Fashion Week звучав живий саундтрек від Companhia de Ópera da Lapa під орудою диригента з Театру Муніципаль у Ріо-де-Жанейро. Але тут ерудиція й драматичність працюють як контрастні елементи. І це також пов’язано з відкритістю до різних трактувань і творчих напрямів.


