Від початку року Айрон Мартін, здається, проводив у Ріо-де-Жанейро більше часу, ніж удома в Сан-Паулу. У січні він відкрив перший магазин Misci в Ріо, якраз вчасно, щоб скористатися напливом іноземців, які приїхали сюди через Карнавал або в хвості новорічних свят. Два дні тому, під час візиту до магазину в Іпанемі, креативний директор і засновник бренду розповів, що в березні більш ніж половина продажів припала на міжнародних клієнтів.
Про те, що Ріо-де-Жанейро зараз на підйомі, ми вже не раз писали. І Rio Fashion Week теж пов’язаний саме з цим. Ідея полягає в тому, щоб утвердити подію як головну вітрину національної моди, особливо для зовнішнього ринку. А Айрон, який не дурень, хоче показати себе одним із головних представників цього ребрендингу бразильського стилю.
Тож показ обіцяв бути апотеозним.
Локацією стала не що інше, як Маркез-де-Сапукаї. Саундтрек — наживо у виконанні ударної секції Beija-Flor de Nilópolis. Подіум мав майже 150 метрів завдовжки й був повністю вкритий синім кольором Misci.
З очевидних причин Карнавал є одним із натхнень колекції літа 2027, створеної у співпраці з карнавальними художниками Бруну Олівейрою та Аннік Сальмон, однією з небагатьох жінок на цій посаді. Саме вони створили штани й блузу, щедро оздоблені вишивкою та золотими й різнокольоровими підвісками, а також дві сумки-гармошки, кастомізовані блискучими прикрасами.
Ще одна важлива фігура в moodboard — Гал Коста у 1970-х, коли вона жила в місті й так часто бувала на одній частині пляжу Іпанеми, що ця смуга піску навіть отримала її прізвисько. Це були дюни Гал, або дюни задоволення, де збиралися люди найрізноманітніших поглядів у пошуках ковтка свободи серед репресій військової диктатури.
Обидва ці джерела натхнення дуже пасують Misci. Вони говорять про бразильську культуру та ідентичність, про чуттєвість (і сексуальність), про свободу бажань і прагнення до порушення правил. Від минулої колекції, зимової 2026 року, Айрон дедалі менше прив’язується до надто закритих наративів. І тут він продовжує в тому ж дусі, пропонуючи ці прочитання без буквальних чи надто обмежених тлумачень.
Це видно вже в першому образі: білий oversize-піджак із зеленими асиметричними лацканами, який носять як мініспідницю та вишитий бюстьє. Другий — мінісукня, прикрашена маленькими квадратними пластинами. А третій має блузу, виконану в тій самій техніці.
Тіло завжди займало важливе місце в Misci, а тепер його подають у менш очевидний спосіб. У цьому напрямку йдуть шовкові речі з геометричними кроями та грою прозорості, хоча не завжди вони вдаються бездоганно. Шовк вимагає дуже делікатного виконання. З технічного погляду це складно, а з асиметричним і вирізаним дизайном, який любить створювати Айрон, — ще складніше.
Найкраще виглядають бікіні та купальники з джуту, речі зі шкіри піраруку або рослинного походження та ажурні плетіння. Саме вони, до речі, є найсильнішою частиною літа 2027 року в бренду. Окрім того, що вони візуально цікаві, саме через них з’являються партнерства та текстильні розробки, які виглядають найпереконливіше й мають реальні шанси на комерційний успіх, як-от вироби з утилізованих рибальських сіток.
Денім також знову виходить на перший план у показі Misci. Деякі речі зроблені за техніками upcycling, але з фінальним виглядом нової речі. Добре бачити, що марка дає місце цим базовим речам, таким важливим для доходів компанії, поруч із більш особливим одягом.
Хоча ця колекція менш цілісна, ніж попередня, вона показує бренд у повному розвитку. Проблема — а для Айрона це не нова проблема (у першому тексті, який я написав про Misci у 2020 році, я вже про це говорив) — у тому, що він замахується занадто високо. Попри те, що на фото й відео все виглядає добре, наживо локація поглинула одяг. Сапукаї — це сцена й подіум для більш грандіозних виступів, буквально і символічно. У тій безмежності, якщо навіть колонки не змогли заповнити простір, то що вже казати про одяг.
Ще однією великою проблемою стала майже тригодинна затримка. Але в цьому питанні бренд і дизайнер не несуть жодної відповідальності. Повна відсутність організації та неповага до всіх учасників, включно з платними гостями, — це цілковита провина Rio Fashion Week та IMM, компанії, що продюсувала подію.
Якщо мета справді полягає в тому, щоб зміцнити платформу для запусків і стабільної креативності та по-справжньому взяти на себе зобов’язання щодо розвитку національної моди, такі питання потрібно сприймати значно серйозніше. Поки що, здається, важливими є лише переповнені людьми простори та активність у спонсорських активаціях.
