Попит на сонцезахисні засоби без авобензону зріс за останні роки під впливом вірусних відео, тривожних заяв і потоку матеріалів, які пов’язують цей інгредієнт із ризиками, зокрема раком, гормональними змінами та шкодою для довкілля. На тлі суперечливої інформації споживачі почали ставити запитання, чи варто відмовлятися від традиційних формул і переходити виключно на мінеральні, або фізичні, фільтри. Але чи є насправді переконливі наукові докази того, що авобензон шкодить? За словами лікаря-дерматолога Гільєрме Музі, ні.
«Коротка відповідь така: немає якісних клінічних доказів того, що авобензон, який використовується в регульованих концентраціях у сонцезахисних засобах, шкодить загальній популяції», — каже фахівець. Він пояснює, що авобензон — це органічний сонцезахисний фільтр, який у побуті називають хімічним. Його використовують насамперед для захисту шкіри від довгих UVA-променів, що спричиняють фотостаріння, пігментні плями та беруть участь у розвитку раку шкіри. «Хороший сонцезахисний засіб має поглинати і UVA, і UVB», — пояснює Музі. «А авобензон широко застосовують, бо це один із класичних фільтрів, які ми знаємо, зокрема тому, що його використовують уже дуже давно».
Більша частина суперечок почалася після досліджень, які показали, що деякі органічні сонцезахисні фільтри можуть у невеликих кількостях проникати через шкіру і виявлятися в кровотоці. «Це було дослідження, яке наробило найбільше галасу, але головна проблема в тому, щоб плутати виявлюване з небезпечним», — каже дерматолог.
За його словами, дослідження проводили в умовах, дуже далеких від реального щоденного використання: учасники наносили сонцезахисний засіб на 75% тіла кілька разів на день протягом тижнів. Метою роботи не було довести токсичність, а лише з’ясувати, чи потрібні додаткові регуляторні дані щодо довгострокової безпеки. «Сам FDA [Food and Drug Administration, федеральне відомство Міністерства охорони здоров’я США, аналог Anvisa в Бразилії] чітко заявив, що це не є доказом шкоди», — пояснює Музі. «Це було лише прохання про додаткові дослідження».
Після цього дискусія набула нових обертів. «Соцмережі зібрали авобензон, гормони, рак, корали, хімію, токсичність і все змішали в одному блендері», — підсумовує лікар. «У результаті вийшов смузі з паніки та дезінформації».
Чи справді хімічний фільтр гірший?
Популяризація думки, що фізичні фільтри безпечніші, також допомогла підвищити попит на сонцезахисні засоби без авобензону. Однак, за словами фахівця, поділ на «поганий хімічний» і «хороший фізичний» надто спрощує складну тему.
Як і фізичні фільтри, мінеральні, зазвичай на основі оксиду цинку та діоксиду титану, теж працюють завдяки поглинанню ультрафіолетового випромінювання, а не лише його відбиттю, як і досі стверджують багато матеріалів. «Раніше вважали, що фізичний фільтр відбиває, а органічний — поглинає. Сьогодні ми знаємо, що таке спрощення не має достатнього наукового підґрунтя», — каже Музі.
Втім, це не означає, що мінеральні фільтри не мають переваг. Вони зазвичай менше подразнюють шкіру і часто рекомендовані людям із розацеа, дуже чутливою шкірою, алергіями або мелазмою. Також вони можуть бути вибором для вагітних, які з обережності хочуть мінімізувати будь-яке системне всмоктування, але називати їх безумовно кращими, за словами дерматолога, було б помилкою. «Немає переконливих доказів, що неорганічні фільтри роблять людей менш схильними до раку», — каже він.
Ще одна версія, яка набула популярності останніми роками, пов’язує хімічні сонцезахисні фільтри з вибілюванням коралів. Дискусія справді існує, але фахівці застерігають: екологічне питання значно ширше і не може зводитися до одного інгредієнта. Крім того, різні країни мають різні правила. Авобензон і далі дозволений на важливих ринках, зокрема в Бразилії та Європейському Союзі, якщо дотримано меж, установлених регуляторними органами. «У Європі його дозволено в концентрації до 5% формули», — пояснює Музі. «Немає такої історії, що його використовує лише Бразилія».
На думку дерматолога, головна проблема в тому, що страх навколо авобензону може просто змусити людей відмовитися від сонцезахисту: «Схема завжди однакова: хтось знаходить наукову прогалину, перекручує інформацію і поширює фейки. І тоді пацієнт міняє недоведений теоретичний ризик на реальний».
Рак шкіри є найпоширенішим видом раку у світі, а фотозахист і далі залишається одним із найефективніших способів профілактики. За словами лікаря, нинішній консенсус простий: користуватися сонцезахисним засобом широкого спектра дії з SPF 30 або вище та правильно оновлювати його протягом дня. «Хороший сонцезахисний засіб — це той, який пацієнт може використовувати і наносити повторно», — підсумовує він.
Чи варто шукати сонцезахисний засіб без авобензону?
Відповідь більше залежить від індивідуальної реакції шкіри, ніж від доведеного ризику для здоров’я. Люди з конкретною алергією на цей інгредієнт справді можуть обрати сонцезахисний засіб без авобензону. В інших випадках загальної медичної рекомендації уникати цієї речовини немає. «Якщо людина не реагує на авобензон, немає причин прибирати його з життя пацієнта», — каже Музі.
На практиці дерматологи радять звертати увагу на текстуру, комфорт, захист від UVA та UVB, водостійкість і те, наскільки засіб вписується в щоденний режим. Адже зрештою найкращий сонцезахисний засіб — це той, яким ви справді користуєтеся щодня. «Авобензон — це інструмент, який допомагає робити сонцезахисні засоби кращими. Це не токсичний лиходій, якого намагається продати інтернет», — підсумовує фахівець.
