Ви, мабуть, уже бачили сценографію чоловічого показу Louis Vuitton, що відбувся в Парижі у вівторок, 23 червня, коли столиця Франції фіксувала температуру близько 40°C. Подіум імітував пляж: із 37-метровою штучною хвилею (насправді це був фонтан) та піском на підлозі. Саме каліфорнійські образи й серфінг стали тлом для літньої колекції 2027 року цього дому моди.
Та оскільки підходи Фаррелла Вільямса, креативного директора чоловічої лінії бренду, завжди мають історичний, соціальний і культурний вимір, ця історія не така очевидна, як може здатися.
Перед показом Louis Vuitton опублікував тизер, у якому активіст Джастін Брик Хоуз розповідає про свій зв’язок із морем і водою. Ця тема є чутливою для темношкірого населення, яке історично було відсторонене від морських зон відпочинку. Щоб подолати цю віддаленість, Брик і ще один активіст, Гейдж Крісмонд, у 2020 році відновили Ebony Beach Club.
Проєкт дуету відсилає до клубу з такою самою назвою, створеного Сіласом Вайтом у 1957 році для прийому темношкірих родин у Каліфорнії. Але той задум проіснував зовсім недовго: через рік після відкриття земельну ділянку вилучила мерія Санта-Моніки. Сучасний Ebony Beach Club вшановує цю спадщину зустрічами громади, вечірками та безкоштовними уроками серфінгу.
Погляд Фаррелла проходить крізь ці смисли та крізь те, що він уже визначив як власну стильову мову в Louis Vuitton. Так, тут є дошки для серфінгу й гідрокостюми з монограмою, але колекція розкривається сильніше, коли елементи серф-культури поєднуються з костюмним одягом і майже класичними чи традиційними речами — тепер усі вони значно вільніші та невимушеніші.
Футболка з контрастним коміром і локальним принтом вдягнена під піджак без лацканів. Вицвілі джинсові шорти поєднуються з сорочками та краватками в стилі шкільної форми, пухнасті светри з’являються під шкіряними куртками, а безрукавні пуловери оздоблені паєтками. Усе це завершують кросівки, натхненні відомими моделями для скейтбордингу.
Є також візерунок, що імітує краплі води на костюмах і плісированих штанах, пальто з нашивок, схожих на сувеніри, та кардигани із зображеннями пальм. З технічного боку вражають текстильні розробки, які дизайнер і його команда ведуть ще з минулої колекції. Це технологічні тканини з водовідштовхувальними та терморегулювальними властивостями, використані в піджаках, куртках і штанах із потертою фактурою.
Сумки — окрема подія. Моделі Speedy, Neverfull і Petite Malle стали м’якшими та більш податливими. На деяких є аплікації, що відтворюють корали, або кольорові деталі, схожі на краплі дощу. Alma, ще одна класика бренду, з’являється з надутою формою, створеною з в’язкопружної піни — матеріалу, розробленого NASA у 1960-х роках. Більшість сумок носять не за ручки, а тримають за основу.
Цей жест підкреслює відхід Фаррелла від жорстких і заздалегідь заданих підходів чи формул. У попередній колекції це вже було помітно, а в цій — ще більше.
